While intoxicated, the defendant committed lewd acts against a minor (under 14 years old) by forcing her to expose herself and photographing her naked. He also took the photographs, which were recognized as a pornographic product. According to the courts of the first and second instance, the illegal actions qualified as corruption of a minor (Article 156 of the Criminal Code of Ukraine) and the production of child pornography for which he was sentenced to seven years of imprisonment. In his complaint to the Supreme Court, the prosecutor demanded a longer sentence, arguing that the sentence was disproportionate to the crime and emphasizing the defendant’s criminal history. The Supreme Court noted that the court of the first instance considered the severity of the crimes, the personal information about the offender, the defendant’s attitude towards the crimes, the defendant’s partial recognition of his guilt, and the aggravating circumstance of intoxication. Thus, by imposing a penalty of imprisonment near the maximum allowable sentence, the Supreme Court held that court of the first instance complied with the requirements of proportionality and fairness. In this case, the prosecutor's complaint was dismissed.
Чоловік в стані алкогольного сп’яніння вчинив відносно малолітньої (до 14 років) потерпілої розпусні дії (ст. 156 КК), які виразились у її примушуванні до оголення та фотографуванні в оголеному вигляді; він також створив фотознімки з таким зображенням потерпілої (було визнано продукцією порнографічного характеру). За результатами розгляду справи судом першої та другої інстанції протиправні дії було кваліфіковано як розбещення малолітньої особи та виготовлення дитячої порнографії та засуджено до 7 років позбавлення волі. Прокурор у своїй скарзі до Верховного Суду вимагає скасування рішення та призначення нового розгляду через невідповідність призначеного покарання скоєному злочину та неврахування особи винного, що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Верховний Суд зазначає, що суд першої інстанції, призначаючи покарання у виді позбавлення волі, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, ставлення до вчиненого, часткове визнання своєї винуватості, наявність обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також дані про його особу. Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи покарання у виді позбавлення волі в розмірі, наближеному до максимального (передбаченого за інкриміновані правопорушення), дотримався вимоги співмірності та справедливості. Скарга прокурора не підлягає задоволенню.